Подключайтесь к Telegram-каналу NashDom.US
Народна артистка України на сцені премії виголосила промову російською мовою. Журналіст Руслан Кошовенко звернувся до артистки з проханням перейти на українську, але Кадочникова відмовилася. Після критики у Мережі акторка зазначила, що розгубилася.
Оксана Забужко обурилася, що у Спілці кінематографістів виступили на захист Кадочникової. Письменниця наголосила, що було порушено закон про функціонування державної мови (Мовою публічних заходів є державна мова, стаття 29), і Спілка кінематографістів має виплатити штраф.
«На мій скромний погляд, як самостійного явища такої української актриси не існує, існує — перша дружина покійного Юрія Герасимовича Іллєнка, а з поваги до небіжчика і його заслуг перед українською культурою не хотілося злоязичити на тему, як невдало він був за першим разом оженився, і як шкода, що цей факт його біографії став фактом історії кіно. Є Закон про функціонування державної мови, є його стаття 29 (про мову публічних заходів), який Спілка грубо порушила, — хай сплатять державі Україна належний по закону штраф, іншим охочим „повторіть“ на науку. На якого милого мені читати тепер їхні жалюгідні листи з закликами поважати чийсь похилий вік, та ще й вступати з ними в полеміку — так, начебто на календарі 2013-й, і ще не розстріляні ні Володя Вакуленко (прозаїк, поет) в Ізюмі, ні Юрій Керпатенко (диригент й баяніст) у Херсоні, ані десятки інших наших митців, які не змогли дожити до поважного віку, бо їм привезли на танках „руський язик“. Нині ж на календарі, 2025-й, дякуйте Богові та ЗСУ, що до нього дожили, поважайте Закон і стуліть губу», — прокоментувала письменниця.
Забужко також гостро відреагувала на те, що за Кадочникову заступився Іван Козленко, колишній гендиректор Національного центру Олександра Довженка. Козленко вважає, що Кадочникова — «живий символ українського поетичного кіно».
«Начебто й мислячий, але — американський стипендіат із січня 2022 року, тобто людина, для якої попри всі можливі душевні зусилля, наша Велика Війна і навіть бомбардування рідної Одеси все-таки всі ці три роки була інформаційним продуктом, а не фактом особистого досвіду», — додала письменниця.