Письменниця Оксана Забужко каже, що їй пощастило народитися саме в Україні й саме тоді, коли Україна йшла до здобуття незалежності й утверджувалася в ній. У цьому інтерв’ю до Дня Незалежності Оксана Забужко відверто розповідає про своє членство в КПРС і політичну наївність у 1991 році. Про те, як вона вірила, що вже наступного дня після проголошення незалежності Україна житиме, як Європа. І що тільки в кінці 1990-х письменниця зрозуміла, що «дорослі дяді» — політики, яким вона стовідсотково довіряла — ведуть країну в протилежний від Європи бік. Вона розповідає про свою особисту війну проти путінської росії, про те, чому Європа не розуміє наших із москвою стосунків, і про червоні лінії, які вона для себе не креслить у сьогоднішньому протистоянні України і росії.

• 00:00 інтро
• 00:51 Як батько Оксани Забужко передбачив розпад СРСР
• 02:57 Про радянський тоталітаризм і дулю в кишені, побутову корупцію як наслідок недовіри до радянської держави, «влада — їхня, країна — наша»
• 06:07 Партквиток і «вовчий білет»
• 12:39 Незалежність не падає просто так з неба
• 16:00 Зустріч із Юрієм Шевельовим у Нью-Йорку: Незалежність — і що завтра?
• 21:03 ГКЧП і перед ним: Кравчук і 15 жовтня 1990 року
• 22:30 Вибори першого президента України. Чорновіл, Лук’яненко, Кравчук
• 26:05 Тепер хай політики роблять свою справу: наївна віра, що «влада в наших руках»
• 29:43 Кінець 1990-х, коли прийшло розуміння, що політики не справляються
• 32:40 Період пострадянської України
• 35:13 Ю-ЩЕН-КО! Так! Чому Оксана Забужко не пішла в політику
• 37:03 Як підручник Субтельного вписався в історичні події
• 39:56 2000-ні роки: росія намагається повернутися через медіа, в Україні та у світі
• 47:14 російський антиукраїнський сценарій до «Євро-2012»
• 51:54 творчість на тлі політичних подій і час, ніби «згаяний» на громадську активність. Уявлення про те, як влаштований «цей наш цинічний і паскудний світ». Пики й дупи світової політики
• 55:35 віра дітей холодної війни, що там, «за бугром», все якісніше і краще. Уявлення про «маленьких дурних українців», яких усього треба навчити