7 квітня у Нью-Йорку зі своїм концертом виступить Анатолій МАТВІЙЧУК, відомий український співак, поет, композитор, Народний артист України. Це буде виступ у рамках всеамериканського туру «Співай рідною» на підтримку України та її героїчної боротьби проти російського агресора.

Ми звернулися до пана Анатолія з проханням розповісти про деякі подробиці його перебування в Америці.

- Нині українські артисти досить часті гості в США, причому багато творчої молоді, яка досить емоційно висловлює свою патріотичну позицію. Артисти ж вашого рівня і статусу потрапляють до нас рідше. Отож, розкажіть, будь-ласка, чим особлива Ваша програма?

- Справді, важко обійтися без емоцій, коли страшне лихо відбувається у твоїй країні. Тому кожен з митців по мірі свого таланту і можливостей намагається говорити про війну і привертати до цього факту увагу за межами своєї країни. Але я вважаю, що лише палких емоцій тут замало - найкращі, найдосвідченіші майстри повинні через поетичне слово, образ, пісню передавати ту, реальну картину трагедії, коли загарбники щодня руйнують твою країну і вбивають її громадян.

Тому в основі моєї нинішньої програми - мої найкращі авторські пісні, які давно вже стали популярними в Україні і за її межами. А деякі з них, зокрема, «Кленова балада», стали вже легендарними в українському світі.

З початку туру «Співай рідною» у мене вже відбулося кілька концертів на Флориді і в Каліфорнії. Дуже теплий прийом, зокрема, я відчув в українські громаді Сан-Франциско. А в Сакраменто, я був вражений, коли на площі під місцевим Капітолієм у день другої річниці вторгнення агресора в Україну, тисячі людей запалили свічки та ліхтарики і цим супроводжували мій виступ.

- У вас трапляються різні за кількістю і форматом зустрічі?

Так, це виступи в цервах, на концертних майданчиках, навіть на мітингах. І часто запрошення з’являються спонтанно, по мірі того, як відбувається розголос про подію

Коли зали бувають порівняно невеликі, то з’являється можливість читати свою поезію - вона в мене гостра і злободенна і є безпосереднім відгуком на ті події, які зараз переживає моя країна. А ще прямо тут, в Америці, народився ще один цікавий поетичний проект. Тепер мої вірші звучать якісною англійською поетичною мовою - і допомагає мені в цьому молодий науковець університету Невади в Лас Вегасі і перекладач Акім Галеєв. Він є великим симпатиком української культури і вважає, що професійна і глибока українська поезія теж має свого адресата в США - людей освічених, розумних і відповідальних. Ми маємо надію з цим проектом виступати перед американським студентством різних університетів США.

- Ви вже мали можливість подорожувати від одного узбережжя Америки до іншого, тож переконалися, мабуть, що США - це величезна країна і дуже різноманітна. Як довго ще триватиме Ваша частина туру по північних містах США?

- Так, США, справді велика країна у багатьох сенсах цього слова, і я читаю її, як велику і захоплюючу книгу, спілкуюся з різними категоріями людей, набираюся неоціненного досвіду, акумулюю свої спостереження, які обов’язково знадобляться у моїй творчості - якщо не пісенній, то літературній. Однак, я бачу, що цікаво не лише мені, а й моєму слухачу і глядачу, який теж отримує для себе інформацію з моїх пісень, віршів і роздумів. Я завжди відкритий до спілкування і відчуваю себе повноправним послом культури України тут, за океаном. Окрім Нью-Йорку ще заплановані концерти в Баффало, Рочестері, Детройті і Чікаго. Останнє місто для мене давно вже не чуже - там живе чимало моїх шанувальників і друзів. Вони завжди з інтересом Чекають, що нового на цей раз запропонує їм Матвійчук. Тож, я намагаюсь не зупинятися в творчості.

- З Вашої сторінки у Фейсбуці можна зрозуміти, що ви сьогодні не лише співак і поет, а ще й активний публіцист і навіть драматург...

- Так, я багато друкую своїх есе в соцмережах - їх передруковують багато україномовних видань по світу, а моя п’єса «Джива» сьогодні дуже актуальна для Українців, вона про те, як пережити біль і страх, як звільнитися від наслідків глибокого стресу - і жити далі. У постановці задіяні лише двоє акторів, тому це цілком зручна п’єса для показу навіть тут, за океаном. Бо це також одна з форм кращого порозуміння між народами Америки і України.

- І насамкінець, який основний меседж вашої нинішньої творчої програми?

- Я хочу, щоб Україна - її культурні особливості, її цінності стали більш зрозумілими для жителів США. Щоб звичайні американці зрозуміли, що потрібно сьогодні робити все, аби зупинити агресора і закінчити цю жорстоку, підлу і кровопролитну війну, в якій вирішується не лише доля Європи, а можливо й усього світу. Україні потрібні не лише зброя, а й ваша підтримка, ваші добрі думки і надії.

Тож, будьмо разом!